Будівництво Кримського мосту призвело до замулювання Керченської протоки, що може привести до катастрофи.

Про це пише у своєму блозі старший науковий співробітник Інституту водних проблем РАН Юрій Медовар.

Відносно Кримського мосту, написав мені інженер з Керчі, який висловив побоювання про те, що протока стане болотом. 

"Це дуже серйозне питання, і до цього все і йде! За рахунок того, що на фарватері зменшується глибина через серйозне замулювання. Офіційно вже на півтора метра зменшилася глибина", – пише науковець.

Окрім того, він консультувався з провідними вченими в області океанології, і вони сказали, що це дійсно можливо, тому що дно протоки не дзеркальне, а шорсткувате, і через ці речі можливе підвищення донних накопичень і зменшення глибини на фарватері.

"Якщо там відбудеться заболочування території, це призведе до колосального порушення водообміну між морями. Азовське море і так вже терпить серйозної шкоди, гине фауна, тому що зменшилася течія протоки і зменшився водообмін. Тому, в перспективі Азовське море може наздогнати доля Аральського моря, від якого нічого не залишилося, – запевняє Медовар.

За його словами можна проводити очистку каналу, але його вже чистили. Вони скинули відходи дуже близько до самого каналу, хоча повинні були скинути у глибини Чорного моря. Течія це все підхопила, з'явилися водорості і пішло замулювання.

"Потрібно терміново демонтувати цей міст і звільнити протоку, тому що Азовське море зовсім внутрішнє, у нього єдиний зв'язок зі світом – це Чорне море, –  підсумовує вчений.

Додамо, що раніше Юрій Медовар заявляв, що міст не можна було будувати в тому місці, де він зведений, бо дно під ним не підходить для будівництва такого об'єкта.

Головна проблема криється в палях, які потрібно було забивати набагато глибше.

"Вони палі "забивали" на глибину всього 55 метрів. Я вже не кажу про те, що арочні мости можна зводити тільки на скельних породах. Але вже якщо ви вирішили його будувати на глині, а дно Керченської протоки – це майкопська глина, то вивчайте характеристики.

Майкопська глина – дуже слабка, перенасичена вологою. Щоб палі не поплили при великому навантаженні, їх потрібно було "забивати" не на 55, а на тисячу метрів. Ось в цьому основна проблема", – пояснив він.

Источник

comments powered by HyperComments