На Донбасі із бійцями працюють військові психологи

Після напруженої ночі бійці по черзі йдуть відпочивати у бліндаж

Цієї ночі на Донбасі знову стріляли. Проти українських бійців використовували заборонені Мінськими угодами міномети. З околиць окупованої Горлівки щойно повернувся наш Ігор Левенок. 

Сніг і непрохідна багнюка. Військові жартують: іспит на стійкість починається з цієї дороги. Світлодарська дуга. Околиці окупованої Горлівки. Цю ділянку фронту утримують нацгвардійці. Молоді хлопці, які "не втомилися"від війни. Тихо тут не буває.

"Работает восемьдесят второй миномет противника по нашим позициям, довольно таки часто работает АГС противника и довольно-таки внезапные обстрелы", — говорить Сергій, боєць Національної гвардії України.

Як дають відсіч — оборонці описують скромно. Кажуть — то вже буденність. Таке тут щоразу. І ця ніч не була винятком. Коли в мирній Україні люди вкладаються спати, в окопах робота тільки починається. Ворог відкриває вогонь із заборонених калібрів.

Хлопці миттєво мобілізуються. Без слів. У суцільній пітьмі тут кожен знає своє місце. Наша камера працює в інфрачервоному режимі.

"Дискотека" у розпалі. Так бійці жартома називають бойовище. Коли довкола все гахкає та свистить. Години за півтори все поволі вщухає. Лише час від часу лунають поодинокі постріли та кулеметні черги.

"Майже кожну ніч є і міномети, є і кулеметні черги, також і автоматні черги, можлива робота ще й снайперів", — говорить "Міл", боєць Національної гвардії України.

Після напруженої ночі бійці по черзі йдуть відпочивати у бліндаж. Тут анекдоти, розмови про смачну їжу і, звісно, про тих, хто солдатів чекає вдома.

Те що зараз ми бачимо тут у бліндажі на передовій лінії, я назву "святая-святих". Зараз із бійцями працює військовий психолог і нам пощастило стати свідками цієї розмови.

"Где-то что-то там с коммуналкой не получилось, что-то ребенок в школе начудил и оно так накатывается и накатывается и они тебе все это высказывают и оно вроде мелочи, но они же девочки и ты их даже не можешь прижать к себе, ты просто на расстоянии телефонной трубки. — Зрозумійте, що пока от тебе нема, то вона на себе взяла роль чоловіка. І треба з розумінням віднестися до неї. От імено ці всі негаразди, які вони озвучують в телефоні треба вислухати й надати слова підтримки жінці".

А ще хлопці журяться, бо ж не рідко в мирній Україні почуваються білими воронами. Особливо, коли від цивільних чують запитання, що вони роблять на війні.

"В цей момент психічний стан чєловєка реально падає на такий ноль. Коли ти тут вісім місяців чи шість відсидів. Ти не бачив ні мами ні папи ні дівчини, а тут ти приїжджаєш і тобі хтось сміє сказати, що ти тут дєлав типа".

"Саме для цього ми й проводимо інструктажі з людьми, перед тим як вони убивають у ВС і вчимо їх як з цим боротися".

"Але воно все одно вдома начинає вилазити, і ти начинаєш вспоминать, ночами з криком просинаєшся", — говорить Сергій, боєць Національної гвардії України.

Після душевної розмови бійці беруться до справ побутових. Топити піч, готувати їжу. Війна дисциплінує. До того ж тут можна набути ще й корисні навички у господарстві. Це плюс, і психолог каже — боротьба з труднощами вчить хлопців більше цінувати життя.