Давно обіцяна владою монетизація субсидій набуває реальних обрисів.

Як уже писала "Страна", на останньому засіданні Кабміну 27 грудня було прийнято постанову "Деякі питання надання житлових субсидій у грошовій формі".

У ньому прописаний механізм монетизації, яка стартує вже з 1 січня наступного року на яку в бюджеті закладено 20 млрд. грн.

На перший погляд, схема проста: на кожного одержувача в "Ощадбанку" відкриють персональний рахунок, куди стануть перераховувати гроші за комуналку в розмірі розрахованої органами соцзахисту субсидії. Людина зможе платити ними виключно за послуги – опалення, водопостачання, електроенергію та інше. Але є приємний бонус – якщо раптом за підсумками сезону виявиться, що ви витратили менше, ніж передбачено за нормами споживання, "здачу" вам скинуть на банківську карту. І вже ці гроші можна буде витрачати на свій розсуд.

Втім, на практиці може спливти маса нюансів, – попереджають експерти. На думку економіста Олексія Куща, деяким громадянам дійсно вдасться заробити.

"Думаю, близько 1 мільйона чоловік зможе отримати в середньому по 500 гривень", – говорить він. Але іншим, і їх буде більшість, навпаки, доведеться доплатити зі своєї кишені. Ще частина громадян ризикують взагалі залишитися без субсидій.

Напружилися і постачальники послуг, яким, здавалося б, монетизація повинна бути вигідною. Адже зараз живі гроші в сфері субсидій взагалі не ходять – борги перекриваються виключно за рахунок взаємозаліків.
 
Але, як пояснив глава КП "Житомирводоканал" Андрій Нікітін, насправді монетизація може привести до зростання заборгованості за комуналку, і в результаті – добити багато комунальних підприємства. У підсумку платити люди будуть все більше, а якість послуг навіть погіршитися.

Як на практиці буде працювати монетизація і як українцям потрапити в список тих, кому держава видасть "комунальний кеш".

Як гроші підуть за субсидіями

В урядовій постанові детально прописана схема нарахування монетизованих субсидій, їх розрахунку і, власне, видачі.

За першими двома пунктами практично дублюється діючий механізм: щоб отримати субсидію, людині потрібно звернутися в соцслужу за місцем проживання з пакетом документів: на квартиру з зазначенням прописаних осіб, а також про доходи всіх зареєстрованих на конкретній квартирі. У доходах настійно рекомендується вказувати всі надходження, а не тільки зарплати, стипендії та пенсії.

Окремий акцент зроблений на "надходженнях в іноземній валюті", які в структурі загальних доходів потрібно переводити в гривні за чинним на дату заповнення паперів курсу НБУ. Зрозуміло, що це уточнення внесли для сімей заробітчан.

Міністр соцполітики Андрій Рева відзначав, що вважає несправедливим той факт, що вони не вказують отримані з-за кордону переклади в структурі сімейного доходу і в результаті отримують субсидії більше, ніж належить – за рахунок інших платників податків.

Сума субсидії, як і зараз, буде нараховуватися виходячи з норм споживання комунальних послуг на кожного зареєстрованого. Все, що сім'я витратить зверху – доведеться доплатити зі своєї кишені.

Новації починаються, власне, в пунктах про перерахування і видачу монетизованих субсидій. Так, українцям потрібно буде відкрити спеціальні рахунки в "Ощадбанку". На них щомісяця будуть перераховуватися кошти на оплату комунальних послуг, які "Ощадбанк" стане автоматично переводити на рахунки надають послуги компаній (теплокомуненерго, водоканали, ЖЕКи та інші). Якщо субсидії не вистачає для оплати рахунків, громадяни повинні погашати різницю в той же місяць самостійно, – йдеться в постанові. У разі виникнення заборгованості по обов'язковим платежам субсидію можуть забрати.

Далі – найцікавіше. Якщо за підсумком якогось місяця на рахунку залишаються "зайві" гроші, вони переходять на наступний період, тобто, ними можна заплатити за рахунками в наступному місяці. І тільки якщо гроші залишаться невитрачене за підсумками всього сезону, вони перераховуються на банківську карту і людина може їх перевести в готівку і витрачати на свій розсуд. Але знову таки – якщо до того часу він не накопичить боргів по "своїй" обов'язкової частини платежу.

Але може виникнути й інша ситуація – коли нарахованих субсидій виявиться більше, ніж передбачено в бюджеті.

На цей випадок Кабмін передбачив наступний алгоритм: "черговість фінансування реєстрів визначається робочою групою, створеною в Мінсоцполітики".

Комунальників таке формулювання вже насторожила.

"Підозрюю, що на початку стануть погашати найбільші платежі, зокрема, за опалення, потім гарячу воду і електроенергію. Вода в цьому списку, швидше за все, буде лише четвертою. І не факт, що на неї завжди буде вистачати грошей. А це значить, що заборгованість, яка і так колосальна (нам, наприклад, повинні 30 млн гривень), ще більше зросте. так що нам краще, щоб субсидії перераховували, як і зараз – нехай не живими грошима, а взаємозаліками, але ними ми завжди може розрахуватися за електроенергію і водоканали, як мінімум, не знеструмлять, що не гарантоване після монетизації ", – пояснив глава" Житомирводоканалу "Андрій Нікітін.

Відсіють зайвих і уріжуть норми

Як сказано в пояснювальній записці до постанови Кабміну про монетизацію субсидій, переклад компенсацій по комуналці в грошову форму повинен вирішити відразу кілька завдань. Зокрема, навчити громадян більш економно витрачати тепло, газ, світло і воду, підтримати найбільш незахищені верстви населення і забезпечити реформи в енергетичній сфері.

Насправді, за словами глави секретаріату Ради підприємців при Кабміні Андрія Забловського, на монетизації всіх пільг, в тому числі, і субсидій, давно наполягають міжнародні кредитори, в тому числі МВФ.

Причина проста – видача пільг грошима допоможе заощадити бюджетні гроші і витрачати на соціально незахищені верстви населення менше. Адже, перш ніж виділяти компенсації, держава проведе жорстку процедуру верифікації і відсіє "зайвих" пільговиків.

За словами економіста Олексія Куща, як показує світова практика, система монетизації ефективно працює лише в тому випадку, якщо пільги одержує не більше 15% населення. У нас же на субсидії сидить майже половина домогосподарств.

Тому, на думку Куща, перше, що зробить Мінсоцполітики – уріже список одержувачів пільг по комуналці. Якщо орієнтуватися на "золотий стандарт" в 15%, то виходить, що субсидії буде отримувати близько 2,5 млн домогосподарств. Для порівняння – сьогодні пільги по комуналці має майже 7 млн ​​українських сімей. Тобто, 4,5 млн ризикує залишитися ні з чим.

Власне, цей процес скорочення списку субсідіантов вже йде. Як розповів "Країні" в недавньому інтерв'ю міністр соціальної політики Андрій Рева, в цьому році заробив реєстр одержувачів субсидій.

Він дозволив відразу ж відсікти громадян, які оформляли відразу по кілька субсидій (наприклад, в різних областях країни). Плюс – стали задавати питання домогосподарствам, що показує нульові доходи. Їм потрібно було пояснити, за що вони в принципі живуть, якщо нічого не отримують. І як тільки у соцслужби з'явилися питання, частина претендентів на субсидії відразу ж "загубилося", – розповів  Рева.

Під ковпаком у соцслужб виявилися також сім'ї заробітчан, які отримують перекази з-за кордону.

Крім того, ще навесні цього року Мінфін посилив загальні вимоги до претендентів на субсидії. Про державну допомогу можуть забути українці, які мають авто не старше 5 років, які зробили великі покупки на суму від 50 тисяч гривень. Не можна оформляти субсидії окремо на чоловіка і дружину, якщо вони офіційно не розлучені, хоч і при цьому живуть в різних квартирах та інше.

Популярне: Можна не платити? Газовики розповіли, що робити з вказаним в нових платіжках боргом

Але, як пояснив Олексій Кущ, провести чесну верифікацію буде непросто, адже на сьогоднішній день реєстр одержувачів субсидій відсутня синхронізація іншими держреєстру (нерухомості, земельних), а також з даними про банківські рахунки українців. Тобто, вивчити фінансовий стан і платоспроможність громадян, спираючись на об'єктивні дані, буде непросто. Але зате в хід пустять суб'єктивні методи оцінки.

Мінсоцполітики, зокрема, просуває ідею про соціальні інспекторів, які будуть збирати "досьє" на українців. Поки законопроект на цю тему не знайшов схвалення в парламенті. Але зате 27 грудня Кабін дозволив Мінфіну збирати персональні дані українців для верифікації одержувачів пільг (хоча раніше робити це заборонив Конституційний суд).

Так що варто очікувати, що перевірки стануть ще більш масовими, а щоб отримати субсидію, українцям доведеться в буквальному сенсі вивернути кишені.

Інший напрямок, над яким активно працюють влади – перерахунок норм споживання комунальних послуг. У Меморандумі з МВФ український уряд анонсував зниження оплачуваних в рамках субсидії норм споживання на 11%. Там же йде приписка: якщо ці норми не дозволять закрити потреби в субсидіях передбаченими в бюджеті коштами (на 2019 рік виділено 55 млрд гривень замість 71 млрд в цьому році), норми будуть знову переглядати, зрозуміло, що у бік зниження.

Наприклад, норми споживання газу для опалення в цьому році вже знизили з 5,5 куб.м до 4,5 на кв.м площі. Норми по витраті газу для газової плити складають 3,3 куб.м. Це більш ніж наполовину менше норм, що діяли в 2013 році (11 куб.м і 9,8 куб.м відповідно).

"По-суті, це вже нижче фізіологічного мінімуму. Щось економити при таких нормах практично нереально. Звичайно ж, виплати будуть. Думаю, з отримають сім'ї, які оформлять субсидії на будинку, в яких фактично не проживають. Їх буде близько 1 млн . і виплатять за підсумком до 500 грн. кожному. Жителі квартир не зекономлять при всьому бажанні – адже в багатоповерхівках не можна регулювати споживання тепла. Навпаки, ризикують ще й заплатити зі своєї кишені ", – говорить Кущ.
 

Источник

comments powered by HyperComments